“НАМИСТО З ДИТЯЧИХ МРІЙ”

7 червня 2005 Національна філармонія України
вівторок Колонний зал ім. М. В. Лисенка

під патронатом громадської організації
«Мистецьке джерело»

Концерт
із циклу музичних новел
«НАМИСТО З ДИТЯЧИХ МРІЙ»

… Майже тридцять років повторюється той самий сон: я приїжджаю до Відня – нарешті, нарешті, це – невимовне щастя, повернення в дитинство, коли збуваються мрії… Потім я прокидаюсь у Москві або ще деінде з прискореним биттям серця і гірким винуватим почуттям безпорадності, тому що мені не вистачило сили для останнього маленького зусилля, яке могло б назавжди залишити мене в бажаному минулому.
Альфред Шнітке

…Нині фігура композитора нагадує фігуру якого-небудь нащадка славного і великого королівського роду, який колись володарював усім світом. Він живе досить скромно серед людей, чиї пращури були слугами його великих предків. Багато хто з нащадків цих слуг домігся великих успіхів і великого багатства, а наш герой не може нічого досягти в цьому житті. І не тому, що позбавлений розуму чи здібностей: просто всьому тому, до чого він покликаний і для чого народжений, більше немає місця в цьому світові…
Володимир Мартинов

…Раніше, у дитинстві була в мене дивина. Я чула музику у вухах: варто було тільки притиснутися вухом до пдушки, і відразу звучала музика. Це відчутя прийшло років у десять і невдовзі зникло. Ніхто мені тоді не повірив, навіть тато сміявся, називаючи фантазеркою. А я дотепер пам’ятаю, що тоді звучало…
Вікторія Польова

…Відчуття абсолютної радості. Без присмаку, без домішок. Як у дитинстві… Не розгубити б його, не забути. Особливо коли мрії здійснюються…
Мирослава Которович

Мирослава КОТОРОВИЧ – скрипка

Державний Камерний Ансамбль «Київські солісти»
Художній керівник і диригент – Богодар Которович
Режисер – Василь Вовкун
Стиліст – Вікторія Гресь

В концерті беруть участь:

Андрій Пушкарьов – вібрафон
Дмитро Таванець – челеста

діти учасників проекту

ПРОГРАМА

Леопольд Моцарт
(1719-1787)
«Дитяча симфонія», С-dur
Allegro-Menuetto-Finale

Альфред Шнітке
(1934-1998)
«Вітальне рондо»
(версія для скрипки-соло і струнних
Андрія Пушкарьова)

Володимир Мартинов
(1946)
«Осіння пісня»
на вірші Плещеєва
для дитячого голосу, двох скрипок-соло
і струнного оркестру

Генріх Ігнац Франц Бібер
(1644-1704)
«Sonata-representativa»
(авторська транскрипція для скрипки-соло
і струнного оркестру Вікторії Польової)
Allegro-«Соловей»-«Зозуля»-«Жабеня»-Adagio-
«Курка та Півень»-Presto-«Перепел»-«Котик»-
«Марш Мушкетера»-Allemande-Finale

Вікторія Польова
(1962)
«Теплий вітер»
для вібрафона і струнних

Джовані Солліма
(1962)
Балада
(версія для скрипки та альта-соло
і струнного оркестру Олександра Конюхова)

Відгуки у пресі:

ПОДОРОЖ У ДИТИНСТВО
І річ не в тім, що їй нудно грати у традиційному строго класичному форматі. Просто те, що робить ця тендітна дівчина — дуже органічно й тонко, а головне — зі смаком, і саме ця родзинка, вірніше, можливість запропонувати її спокушеному слухачу і запалює іскорки в очах виконавиці.

МИСТЕЦЬКИЙ ВСЕСВІТ МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ
У Мирослави Которович є кредо: «Відчуття абсолютної радості, коли мрії збуваються, таке щире, чисте, багатобарвне — можливе лише в дитинстві. Головне — не втратити це відчуття і тоді його можна буде примножити музикою й подарувати багатьом-багатьом.

КОГДА СНЫ СТАНОВЯТСЯ ЧЕРНО-БЕЛЫМИ
Смена произведений почему-то напомнила мелькание ускоренных кадров документального кино. Но почему же иногда они казались черно-белыми? Ведь детские сны всегда цветные. Может быть, оттого, что иной раз слишком взрослыми мы хотим казаться?

ПО-ВЗРОСЛОМУ
Инструмент у Мирославы Которович – самый виртуозный из четырехструнных, а сама скрипачка, не иначе, двужильная. Работает в первых составах великолепных оркестров – «Киевских солистов» и Kremerata Baltica, преподает, много выступает как солистка. Креативит как автор сценических проектов. «Намисто з дитячих мрій» грозит быть сущим откровением

вгору