Радість творчості? Так. Видовищність? Безумовно. Крок у зовсім новому напрямку. Напрямку до одного з самих древніх мистецтв – мистецтва театру.

Те, що було запропоновано Мирославою Которович та її колегами в циклі музичних новел, виявилося явищем не тільки для Києва, але й України, явищем дійсно унікальним, що не має аналогів у музичній культурі. Ризикнемо його назвати – Театр Скрипки.

 Здійснивши одного разу ідею його створення, Мирослава Которович сміливо перейняла театральний принцип повторюваності спектаклів. За кілька років нею були придумані і здійснені цикли музичних новел, такі як «Роль для скрипки», «Скрипкові капризи», «Сотворіння», «Сходами», «Намисто з дитячих мрій». Ідея трансформувалася в іншу форму існування – у реально існуючий художній організм. Скрипалька не тільки щасливо угледіла внутрішню драматургію, яка збагачує музику новими мовними можливостями, але й сміливо спробувала реалізувати її через самих виконавців. Це не тільки мова людських почуттів, але і мова людської долі. Її сприйняття допускає не один лише слух, але й зір. Програму треба не тільки слухати, але й бачити. Відбулося чудо органічного злиття виконавського мистецтва з театральним…

РОЛЬ ДЛЯ СКРИПКИ

СКРИПКОВІ КАПРИЗИ

СОТВОРІННЯ

СХОДАМИ

“НАМИСТО З ДИТЯЧИХ МРІЙ”

Відгуки у пресі:

БЫЧОК ФЕРДИНАНД И СОЛО ДЛЯ СКРИПКИ
...нашей исполнительской музыкальной молодежи уже тесновато в канонах традиционного симфонического концерта, и она ищет новые оригинальные формы самовыражения. В подобном нестандартном ключе и презентовала Мирослава Которович свой музыкально-сценический проект «Ступеньками…», наделив его глубоким философским подтекстом: у каждого человека есть свои ступени, ведущие его до самого конца жизненного пути...

МИСТЕРИИ ТЕАТРА СКРИПКИ
Удивить киевлян скрипичным концертом достаточно сложно. Колонный зал имени М.Лысенко принимал многих выдающихся скрипачей современности. Но то, что было предложено Мирославой Которович и ее коллегами в музыкальных новеллах под общим названием «Сотворіння», как мне кажется, оказалось явлением для музыкальной культуры не только Киева, но и Украины, явлением действительно уникальным, не имеющим аналогов в музыкальной культуре.

ПО-ВЗРОСЛОМУ
Инструмент у Мирославы Которович – самый виртуозный из четырехструнных, а сама скрипачка, не иначе, двужильная. Работает в первых составах великолепных оркестров – «Киевских солистов» и Kremerata Baltica, преподает, много выступает как солистка. Креативит как автор сценических проектов. «Намисто з дитячих мрій» грозит быть сущим откровением

ПОДОРОЖ У ДИТИНСТВО
І річ не в тім, що їй нудно грати у традиційному строго класичному форматі. Просто те, що робить ця тендітна дівчина — дуже органічно й тонко, а головне — зі смаком, і саме ця родзинка, вірніше, можливість запропонувати її спокушеному слухачу і запалює іскорки в очах виконавиці.

МИСТЕЦЬКИЙ ВСЕСВІТ МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ
У Мирослави Которович є кредо: «Відчуття абсолютної радості, коли мрії збуваються, таке щире, чисте, багатобарвне — можливе лише в дитинстві. Головне — не втратити це відчуття і тоді його можна буде примножити музикою й подарувати багатьом-багатьом.

КОГДА СНЫ СТАНОВЯТСЯ ЧЕРНО-БЕЛЫМИ
Смена произведений почему-то напомнила мелькание ускоренных кадров документального кино. Но почему же иногда они казались черно-белыми? Ведь детские сны всегда цветные. Может быть, оттого, что иной раз слишком взрослыми мы хотим казаться?

МИРОСЛАВА КОТОРОВИЧ: «Я ЧУВСТВОВАЛА СЕБЯ ГЛАВАРЕМ БАНДЫ»
Она молода, красива и чертовски обаятельна. Выступала на сценах многих стран. В дружбе с первой скрипкой мира – Гидоном Кремером. Если вы еще не слышали ее имени, то скоро побежите покупать билет на ее концерт. Мы встретились на следующий день после концерта под названием «Роль для скрипки», в котором были разыграны – представлены как драматические сцены – произведения Вивальди, Баха и Моцарта. Зачинщиком, идеологом и примадонной была… скрипачка Мирослава Которович.

вгору