| Створення
Державного камерного ансамблю “КИЇВСЬКІ СОЛІСТИ” – здійснення
давнішньої мрії відомого скрипаля Богодара
Которовича. Він є художній керівник і диригент цього чудового
колективу, визнаного слухачами і критиками у різних країнах
світу.
Днем народження «Київських солістів» можна
вважати 29 листопада 1995 року, коли артисти виступили на
урочистому відкритті тільки-но відреставрованого Колонного
залу імені М.В. Лисенка Національної філармонії України.
За короткий термін ансамбль зміг досягнути
високого творчого потенціалу й продемонстрував свою здібність
представляти українську культуру на найбільш авторитетних
міжнародних форумах.
У складі
камерного ансамблю «Київські солісти» – обдаровані молоді
музиканти України, лауреати національних та міжнародних конкурсів,
серед яких багато учнів Богодара Которовича.
Виступи ансамблю «Київські солісти» завжди
відрізняє переконлива, яскрава гра. Репертуар ансамблю охоплює
широкий спектр барочної, класичної та сучасної музики, створеної
для камерного оркестру. Але генеральна лінія репертуарної
політики “Солістів” – виконання масштабних творів романтичного
напряму.
За активну діяльність у справі популяризації української культури
та мистецтва Міністерство закордонних справ України надало
колективу звання «Посол української культури».
Основні виступи
>>>
“…Которович майстерно диригуючи камерним
колективом та граючи з ним велику кількість програм, досягнув
високої виконавчої планки.”
“Київські відомості”
“Ансамбль “Київські солісти” поставив за
мету звабити слухачів та провести у світ музичних насолод,
пропонуючи їм надзвичайну подорож у європейську музичну
культуру одним із джерел якої є Україна”.
“Le temps”
“Цей ансамбль, що складається в основному
з молодих українських музикантів і керований паличкою маестро
Богодара Которовича, зачарував слухачів програмою, яка нагадувала
літній бриз. Їх концерт став достойним закриттям фестивалю
симфонічної музики в Ель-Жемі”.
“Renouveau”. Туніс
“…Я працював з багатьма оркестрами, але таке
задоволення,як у Києві, я не отримував на протязі багатьох
років! Яке рідкісне відчуття! Сильні інструменталісти –
блискучі віртуози! Це була дійсно хвилююча робота…”(С.Сондецкіс)
“Хрещатик”
вгору
|